097 481-67-63

095 356-65-44

jMedia

курсы журналистики и PR в Киеве

Вторник, 27 октября 2015 17:10

Юрко

Автор Анастасия Дышкант
Юрій Бабко Юрій Бабко Фото: vinnitsa.info

Дев’ять днів по Юркові співпали із 13-ю річницею смерті мами.

До війни, закінчивши Вінницький політех, працював охоронцем.

Сестра Оксана, плачучи, розповідає про те, як любив Юрій бавитись із її дітьми. Коли траплялись якісь проблемні питання, хлопець був першим , хто допомагав. Він добровільно вирішив піти на війну. Закриваючі очі руками, від сліз схлипуючи, сестра каже, що не хотіла його відпускати, але й відмовляти не мала права, бо знала , що задумає - завжди виконає.

­―“Ми до останнього не знали, що в його військовому білеті було написано “сапер”. У липні 2014, татові було 55 років, у Юрка виникло спонтанне рішення піти в АТО. Він приїхав до мене, подивися і я вже зрозуміла, що він їде.”- каже сестра.

Спочатку Юру забрали у Виноградово, де вони пробули місяць. Потім, коли розпочався Іловайський котел, 128 бригаду (в якій був Юрко) почали перекидувати у ці “гарячі точки”.

Сестра тамує біль, розповідаючи про рідну кровинку, ніби заповнюючи спогадами те провалля порожнечі, яке з’явилось у її душі після смерті брата.

В середині жовтня їх забирають в Дебальцево. В лютому місяці 128 бригаду фактично взяли в оточення, тоді ніхто не міг туди добратися. Згодом саме оточення. А далі прийшов прийшов наказ виходити з Дебальцевого в Артемівськ. Тоді, за ніч, майже 80% солдатів вийшло з міста.

Після виходу з оточення бійців відпустили у відпустку. Юрій був настільки сором’язливий, що відмовився їхати автобусом додому, де їх мали зустрічати місцеві мешканці. Навіть Оксані наказав його не зустрічати, мовляв сам приїде. Приїхав додому, заглянув до сестри. Вона з біллю, пустотою в очах та сльозами згадує брата, який завітав до неї додому. Худий, постарілий чи не у двічі й дуже мовчазний хлопчина, який боявся торкнутися навіть своєї племінниці.

Його любили та чекали з війни.

14 липня стало відомо, що під час виконання завдань під Станицею Луганською загинуло п’ятеро віськовослужбовців. Серед хлопців, які пройшли запеклі бої під Станицею та Дебальцевим , котрі до останнього боролись за незалежність та спокій в країні, загинув і 26-річний Юрій Бабко, родом із села Павлівка, Калинівського району. За два тижні до демобілізації до рідних прийшла страшна звістка.

Прочитано 1211 раз